Steam Controller запустив Zork на внутрішньому залізі: ризикований експеримент, який може знищити геймпад

Коли Valve випустила Steam Controller у 2015 році, це був один із найсміливіших експериментів в історії ігрових контролерів. Пристрій отримав сенсорні трекпади замість традиційних аналогових стіків, потужну систему тактильного відгуку та гнучке налаштування через платформу Steam. І хоч геймпад не став масовим хітом і був знятий з виробництва у 2019 році, він досі має армію відданих фанатів. Тепер ці фанати знайшли йому нове застосування — запуск культової текстової гри Zork безпосередньо на внутрішньому апаратному забезпеченні контролера.

Цей експеримент привернув увагу всієї ігрової спільноти, адже поєднує два світи: легендарний контролер від Valve та гру, якій майже пів століття. Найцікавіше те, що Steam Controller виявився достатньо потужним, аби запускати ігри самостійно, без підключення до комп'ютера. Щоправда, ціна такого відкриття може бути надто високою: будь-яка помилка під час втручання у прошивку здатна назавжди знищити пристрій. Розбираємося, як саме ентузіастам вдалося "приручити" контролер, чому це ризиковано і що цей випадок означає для майбутнього моддингу.

Що таке Steam Controller і чому він досі цікавий

Steam Controller замислювався як універсальний інструмент для гри на комп'ютері з дивана. Замість звичних аналогових стіків інженери Valve встановили два круглі трекпади, які могли імітувати рух миші та забезпечувати високу точність прицілювання. Це робило контролер ідеальним для стратегій, шутерів та інді-ігор, але водночас відлякувало гравців, які звикли до класичної схемою керування.

Окрім трекпадів, контролер мав п'ять кнопок на задній панелі, які можна було запрограмувати на будь-які дії. Це відкривало неймовірні можливості для налаштування: гравці могли створювати власні профілі керування, ділитися ними зі спільнотою та адаптувати будь-яку гру під свої потреби. Саме за цю гнучкість Steam Controller досі люблять і хвалять.

Технічне залізо всередині контролера

Попри зовнішню простоту, всередині Steam Controller знаходиться доволі потужне апаратне забезпечення. Пристрій працює на базі ARM-процесора Marvell Armada, має 1 ГБ оперативної пам'яті та 8 ГБ внутрішнього флеш-сховища. З коробки контролер використовує спеціалізовану версію Linux, яка оптимізована для обробки введення і бездротового зв'язку з комп'ютером через Steam.

Саме ця апаратна платформа відкрила можливість для нестандартних експериментів. За своєю архітектурою Steam Controller — це практично мініатюрний комп'ютер, замаскований під геймпад. Процесор, пам'ять і постійне сховище — усе необхідне для запуску програм уже є всередині. Інша річ, що Valve ніколи не передбачала можливості запуску стороннього програмного забезпечення на цьому залізі.

Як Zork опинився всередині Steam Controller

Історія запуску Zork на Steam Controller почалася з простого питання, яке поставили собі ентузіасти: що ще може робити цей пристрій, окрім передавання натискань кнопок? Дослідивши внутрішнє середовище Linux, вони виявили, що систему можна пристосувати для запуску інших програм. Однією з перших "ластівок" став саме Zork.

Технічно процес виглядає так: ентузіасти отримують доступ до файлової системи контролера, завантажують на нього виконуваний файл гри та налаштовують середовище для його запуску. У випадку з текстовою грою це навіть простіше, ніж із графічною, адже Zork не потребує складного відеовиводу — лише текстового термінала та мінімальних обчислювальних ресурсів. Саме тому текстова класика стала ідеальним кандидатом для такого експерименту.

Zork — легенда текстового жанру

Zork — це класична текстова пригодницька гра, створена 1977 року програмістами з Массачусетського технологічного інституту. Над грою працювали Тім Андерсон, Марк Бланк, Брюс Деніелс і Дейв Леблінг, а згодом її опублікувала компанія Infocom. Zork стала однією з найвпливовіших текстових ігор в історії: у ній гравці досліджують величезне підземелля, розв'язують головоломки та борються з ворогами, вводячи текстові команди.

Запуск Zork на Steam Controller має глибокий символізм: текстова гра, яка спочатку працювала на величезних мейнфреймах 1970-х, тепер оживає на ігровому контролері 2015 року. Це наочна демонстрація того, як далеко просунулися технології за останні десятиліття. Пристрій, створений для керування іграми, сам перетворився на ігрову платформу.

Чому цей експеримент вважають ризикованим

Попри захопливість ідеї, запуск Zork на внутрішньому залізі Steam Controller — це доволі небезпечна затія. Розробники Valve ніколи не передбачали можливість запуску стороннього програмного забезпечення на контролері, тому будь-яке втручання у його прошивку пов'язане з численними ризиками. Розглянемо головні з них детальніше.

Ризик перетворення на "цеглину"

Головна небезпека — незворотне пошкодження прошивки, після якого контролер перестає вмикатися і перетворюється на марну цеглину. Оскільки офіційного інструменту для відновлення системи від Valve не існує, повернути пристрій до життя буде практично неможливо. Будь-яка помилка під час запису даних у внутрішню пам'ять може стати фатальною.

Ризик втрати гарантії та складнощі з заміною

Steam Controller офіційно знято з виробництва, тому знайти новий екземпляр на ринку — вже непросте завдання. Ціни на вторинному ринку поступово зростають, особливо на контролери в гарному стані. Гарантія на давно зняті з виробництва пристрої, звісно, давно завершилася. Тож якщо ви пошкодите свій контролер, замінити його буде складно і дорого.

Ризик втрати функціональності

Навіть якщо експеримент успішно завершиться, існує ймовірність, що окремі функції контролера працюватимуть некоректно після втручання. Тактильний відгук, бездротове з'єднання, зв'язок зі Steam — усе це може постраждати. У найгіршому випадку геймпад стане непридатним для повсякденного використання, перетворившись на своєрідний музейний експонат, який вміє запускати лише Zork.

Список ризиків виглядає так:

• незворотне пошкодження прошивки та вихід пристрою з ладу;
• втрата гарантії та складність пошуку заміни на вторинному ринку;
• порушення роботи тактильного відгуку, трекпадів або бездротового зв'язку;
• неможливість відновлення заводської прошивки без спеціального обладнання;
• ризик втратити всі збережені профілі налаштувань.