Даррен Аронофскі може остаточно вбити мистецтво своїм новим серіалом про Американську революцію, створеним ШІ та представленим Salesforce
Ми не раз висловлювали критику щодо штучного інтелекту на сторінках нашого сайту. Однак варто визнати: до ери великих мовних моделей ми навряд чи стикалися з чимось настільки абсолютно безцінним (і так, ми дивилися той фільм по Borderlands).
Режисер Даррен Аронофскі, відомий за такими фільмами, як «Мати!», «Чорний лебідь» та «Кит», представив новий проект. Це драматична AI-реконструкція подій Американської революції, приурочена до її 250-річчя. Його головна «фішка» (окрім того, що контент згенерований «машинами брехні», що живляться краденим мистецтвом) — кожна серія виходить у день, коли відбулася історична подія, яку вона описує.
Що не так з серіалом «On This Day… 1776»?
Принаймні, такий задум. Наразі доступні два епізоди: «1 січня» та «10 січня». Цікаво, що вони з’явилися на YouTube-каналі Time Magazine лише 29 та 30 січня відповідно. Саме там можна буде побачити весь цикл серій — якщо, звичайно, у вас немає іншого вибору, крім як дивитися це.
І вони жахливі. Зрозумійте правильно: наша редакція дійсно скептично ставиться до ШІ в творчості, але навіть уявлення не маю, як навіть найзапекліший прихильник AI-генерації може отримувати від цього задоволення. Серіал створений студією Арнофскі Primordial Soup AI за технологією Google DeepMind і, як усе справжнє мистецтво, представлений компанією Salesforce. Навіть без участі ШІ це була б шаблонна пропаганда, але AI-актори з їхніми гумовими обличчями, порожніми поглядами та волоссям, схожим на завитки морозива, роблять перегляд нестерпним. Єдина хороша новина — озвучення виконали живі актори.
Технічні та естетичні катастрофи
Важко сказати, що дратує найбільше. Кожна сцена знята так, ніби оператор намагався виглядати зайнятим: зайві наїзди, різкі зуми та безглузді рухи камери створюють відчуття нудоти та дисонансу поверх загального ефекту «унканні-доліни». І камері постійно потрібно рухатися: якби вона затрималася на чомусь, ваш мозок почав би помічати, наскільки все виглядає неправильно. Ви б побачили, як слово «AMERICA» на обкладинці «Здорого глузду» перетворюється на «AAMERLEDD», або як очі Бенджаміна Франкліна ненароком вилазять з орбіт, коли він роботизовано нахиляється до Тома Пейна у вітальні.
До речі, Бенджамін Франклін схожий на Голума. Можливо, це історично точно — хто знає. Але питання залишається: навіщо взагалі створювати такий контент? Це не мистецтво, не освіта та не розвага. Це дивний експеримент на межі технології, маркетингу та втраченого часу.
Чому це важливо для геймерів?
Хоча проект не є ігровим, він безпосередньо стосується тієї ж технології, що починає проникати й у індустрію відеоігор. Генеративний ШІ для створення персонажів, діалогів, текстур або навіть цілих сцен — це реальність, з якою стикаються розробники. Приклад Арнофскі яскраво демонструє ризики:
- Втрата автентичності та душі: AI-персонажі позбавлені живої емоції, їхня міміка жахлива.
- Історична та художня безвідповідальність: помилки в деталях (як тієї самої обкладинки) стають нормою.
- Етичні питання: використання тренувальних даних без згоди оригінальних творців.
Для геймерів це означає можливість отримувати бездушні, шаблонні ігри, наповнені AI-згенерованим контентом замість уважно продуманих художніх рішень. Ми вже бачили ранні спроби в деяких проектах — і реакція спільноти зазвичай була різкою.
Серіал «On This Day… 1776» — це не просто поганий контент. Це тривожний сигнал про те, як могутні технології можуть бути використані для створення пустоти під виглядом інновації. Сподіваємося, ігрова індустрія зробить висновки та залишить ШІ роль інструменту на службі у людей-творців, а не їхньої заміни. Бо альтернатива — це світ, де Бен Франклін назавжди залишиться схожим на Голума.
